Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 910/11573/13

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Черкащенка М.М.,суддів:Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач),за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - Білопольська Н.А.; розглянувши касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від23.01.2014та на рішенняГосподарського суду міста Києвавід12.09.2013у справі № 910/11573/13за позовомСелекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення доМіністерства аграрної політики та продовольства Українипростягнення 70 000, 00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Селекційно-генетичний інститут Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України про стягнення заборгованості за виконані науково-технічні роботи в сумі 70 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 порушено провадження у справі № 910/11573/13 за позовом Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення до Міністерства аграрної політики та продовольства України про стягнення 70 000, 00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Борисенко І.І.) від 12.09.2013 позов задоволено повністю. Суд стягнув з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення 70 000, 00 грн. заборгованості .

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Шапран В.В.) від 23.01.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 та рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2013, Міністерство аграрної політики та продовольства України подало касаційну скаргу, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі Міністерство аграрної політики та продовольства України посилається на те, що ним своєчасно були надані до Державної казначейської служби України платіжні доручення на перерахування передбачених коштів, проте ці документи залишились без виконання у зв'язку з недотриманням процедури здійснення закупівель за державні кошти, визначеної Законом України "Про здійснення державних закупівель". Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" в бюджетних призначеннях та асигнуваннях для Мінагрополітики України не передбачено фінансування видатків на оплату науково-технічної роботи Селекційно-генетичному інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.04.2014 касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.05.2014.

На адресу суду 12.05.2014 від Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просив в задоволенні касаційної скарги Міністерству аграрної політики та продовольства України відмовити, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2013 залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами Наказом Міністерства аграрної політики України "Про затвердження плану науково-технічних досліджень та розробок в галузі хмелярства з обсягами фінансування за рахунок коштів державного бюджету на 2010 рік" № 753 від 19.11.2010, затверджено план науково-технічних досліджень та розробок у галузі хмелярства з обсягами фінансування за рахунок коштів державного бюджету на 2010 рік.

На виконання вказаного плану, між Південним біотехнологічним центром у рослинництві Національної академії аграрних наук України (правонаступником якого є Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення) (виконавець) та Міністерством аграрної політики України (замовник) 29.11.2010 укладено договір № 1 на розроблення науково-технічної продукції, за умовами якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе виконання роботи за темою "Дослідження регенераційного потенціалу соматичних культур сортів хмелю in vitro з використанням нових синтезованих сполук ауксиново-цитокінінової природи та крохмалів" (п.1.1).

Відповідно до п. 1.3 договору термін здачі робіт: 31 грудня 2010 року.

Згідно з п. 1.5 договору, приймання та оцінка науково-технічної продукції здійснюється згідно з вимогами Технічного завдання та календарного плану на проведення роботи.

Результати виконаної за договором науково-технічної роботи є власністю держави в особі Міністерства аграрної політики України та виконавця (п. 1.6).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість науково-технічної роботи згідно договору складає 70000 грн. За виготовлену науково-технічну продукцію у 2010 році замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу узгодження ціни 70000 грн. без ПДВ.

Планова калькуляція кошторисної вартості робіт та розрахунки витрат за статтями наведені у додатку 4 до договору (п. 2.2).

Відповідно до п. 2.3 договору, оплата проводиться поетапно згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт пропорційно надходженню коштів із Держбюджету.

Джерело фінансування - Державний бюджет України 2010 року Бюджетна програма 28015100 "Державна підтримка розвитку хмелярства" (п.2.4).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що по завершенні робіт виконавець представляє замовнику акт здавання-приймання науково-технічної продукції з додатком до нього.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін Актом приймання-здачі науково-технічної продукції за 2010 рік № 1 від 14.12.2010 на суму 70 000 грн. 00 коп.

Роботи виконані позивачем за даним актом відповідачем оплачено не було.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати виконаних позивачем робіт, останнім було направлено на адресу замовника претензію від 09.01.2013 № 04/19 з вимогою про погашення існуючої заборгованості.

Міністерство аграрної політики та продовольства України листом від 05.02.2013 № 37-13-1-15/2325 повідомило про те, що ним до Державної казначейської служби України надано платіжні доручення на перерахування суми заборгованості, проте зазначені документи залишились без виконання, у зв'язку з недотриманням процедури здійснення закупівель за державні кошти, визначеної Законом України "Про здійснення державних закупівель".

У зв'язку з невиконанням Міністерством аграрної політики та продовольства України своїх зобов'язань Селекційно-генетичний інститут Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення звернувся з даним позовом до суду.

Договір № 1 від 29.11.2010 за своєю правовою природою є договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Відповідно до ст. 892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Згідно із ч. 1 ст. 894 ЦК України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

З огляду на те, що як встановлено судами попередніх інстанцій, Міністерством аграрної політики та продовольства України не було надано доказів оплати виконаних Селекційно-генетичним інститутом Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення робіт, то колегія суддів погоджується з висновком господарських судів щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили заперечення Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо відсутності бюджетного призначення на фінансування видатків на оплату науково-технічної роботи за договором на 2014 рік, оскільки на підставі ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України на 2014 рік не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи Міністерства аграрної політики та продовольства України, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2013 у справі № 910/11573/13 - без змін.

Головуючий - суддя Черкащенко М.М.

Судді: Жукова Л.В.

Студенець В.І.